Вважається, що елементарних емоцій всього п'ять:
MAD - SAD - GLAD - SCARED - SEXY.
1. MAD - гнів, злість, агресія, відраза.
2. SAD - смуток, печаль, страждання.
3. GLAD - радість.
4. SCARED - страх.
5. SEXY - задоволення, млість, ніжність.
Все інше - похідні від цих почуттів.
Нема хороших чи поганих емоцій.
Кожна з них має свою функцію в житті людини.
Добре про них розповідає в серії навчальних відео психотерапевт Христина Максимець.
Перші проблеми виникають на етапі, коли людина не розрізняє своїх емоцій.
Вони всі в неї під грифом «щось мені погано» чи «о, сьогодні добре», або «хочу, щоб не було погано».
І велике завдання навчитися розрізняти власні емоції, власне ідентифікувати їх.
І тут підійде робота з психотерапевтом, психоедукація через якісні подкасти, читання мудрих книг чи перегляд мультика «Думками навиворіт».
А вже потім вчитися їх проживати та висловлювати.
Емоції можуть ховатися в тілі, тоді ми говоримо про психосоматику чи проявлятися через харчову поведінку.
Накопичуватися і вилазити через хворобу, дисфункції певних органів чи порушену харчову поведінку, по типу емоційного заїдання чи компульсивного переїдання.
От власне моя робота лежить в площинах тіла, яке лагідно говориться кричить про внутрішні стани.
Почнемо спочатку.
Заборона на гнів
Їжа, як спосіб проживання гніву та злості
MAD - гнів, злість, агресія, відраза.
Якщо людина жила у світі, де гнів чи злість не заведено проявляти "хороші дівчата не гніваються"
Жінки - це «ніжні пелюстки троянд», «завжди в хорошому настрої».
Жінка не має права кричати на чоловіка чи гніватися, бо він піде, «мудра жінка не злиться», «злість - ознака слабких людей, які не вміють контролювати свої емоції».
Внутрішніх переконань може бути багато - корінь один. Який вестиме до блокування емоції гніву як такої.
Або людина боїться цих емоцій, бо пережила насилля, чи бачила як розгніваний батько дебоширить, наприклад. І боїться внутрішньо, що гнів може бути причиною важчих наслідків, людина почне уникати цих емоцій. Часто думатиме, що от геть не конфліктна. Бо конфлікт - то злість і агресія.
Замість того, щоб асертивно їх проявляти, проговорювати, проживати. Людина почне їх заїдати.
Це тільки один з замісних методів проживання емоції.
Може бути й спорт, і адреналінові розваги, і алкоголь.
Я про їжу та психосоматику напишу.
Тоді людина, в моменти злості та гніву буде їсти.
І ось виходить, що хороша дівчинка не злиться, але важить 85 кіло, «солодка ніжна троянда».
І коли гнівається на подругу, вона не каже їй що гнівається, бо в її голові «на подругу не можна злитися, чи це не правильно, чи соромно», а їсть кусочок «Наполеону».
А потім ще один, бо вже гнівається на себе за те, що з’їла перший. І там вже починається інше коло.
Хороший працівник не злиться на шефа за додаткову зміну чи завдання, бо «раптом звільнять», «заслужу собі підвищення», «Боже, не справляються без мене».
А йде і купує ще одну шаурму. І заробляє ожиріння по печінковому типу і плюс підгружає наднирники. Бо емоція злості, то нікуди не ділася. Адреналін вже полетів в кров. Наднирники вже ввімкнулися.
Ну але не будеш казати шефу: «Нє, ти припух чи що, я і так ледь стягую» чи «ок, давай, але прошу добавку за роботу».
В цьому випадку здорове харчування не працює.
Ну максимум, почне людина їсти замість шоколадок салати в моменти гніву, чи злості. І вже насправді дуже і дуже добре. Бо ефект той самий, але хоч калорій менше. Бо суть то не в їжі.
Це перший крок. І це дуже круто.
Бо перший крок завжди найскладніший.
Заборона на смуток
Їжа, як спосіб проживання смутку
SAD - смуток, печаль, страждання.
Часто виникає в людей, які власне маю внутрішню заборону на смуток чи печаль. Таких людей добре видно, такі собі «куленепробивні оптимісти». Балагури та веселуни. От всі навколо вже здалися, засумувати, а вони такі «та що ти друже, нічого, ще 10 років так потягнемо» і тодіііі от заживемо. І все гуд, якщо людина так справді думає. Не ок, коли людина бреше собі та іншим, бо боїться відчути смуток.
Наприклад, дитина жила в сім’ї, де була власне єдиною розрадою і втіхою для дорослих. І дитина помітила, що коли вона «грає кіна», дорослі посміхаються і стають не такі сумні та розчавлені життям. І поведінкова реакція залишається.
І коли в дорослому віці людина внутрішньо відчує, що смуток окутує її серце, вона не напише сумного вірша чи романс піде грати на гітарі на березі річки.
Ні, людина піде їсти щось дуже солодке, щоб дофаміном залило просто всю голову.
А потім ще, бо ефект дозозалежний.
Сум, журба відходять, зайві кілограми приходять.
Заборона на радість
Їжа, як спосіб проживання радості
GLAD - радість
То з категорії, «йой, як то тяжко жити», «та що в тебе, от в мене біда».
Бо не заведено жити радісно, не заведено жити розслаблено. Все через бій. Все через боротьбу.
Так радісно живуть тільки «куркулі», нероби, чи ті хто несповна розумом.
Та й взагалі, «сміх без причини», така собі ідея. І сміятися в п’ятницю не можна, бо будеш в неділю плакати. Чи як там? Не пригадую дні.
А хочеться радіти.
Війна на вулиці, але вишні розцвіли.
Гарно ж, радісно так. Стрілки вдалося гарно намалювати. Дурниця, але радісно ж.
Ну але не буду казати. Ну бо як то, так.
Піду краще слойку з шоколадом спечу, їстиму і радітиму. І домашні радітимуть, бо слойка смачна. Ну і шоколад, він же про радість. Легально.
Радість та житиме в тілі теж. Людина її сковуватиме. Поки на якихось танцях не «відкриється», і «полетить як вільний метелик до неба». А разом з тим радісним метеликом полетять і зайві кілограми.
Знову ж таки на даному етапі, хороший максимум то пекти замість слойки галету з висівками та фруктами. Теж радісно, але хоча б калорій менше.
Заборона на страх
Їжа, як спосіб проживання страху
SCARED - страх
«Сильні чоловіки не плачуть», «українці не бояться», «не бійся, ходи за мною в цю темну кімнату».
Серйозно?
Так сцикотно, жесть як.
Але я не боюся. Ні. От тільки відтягую те, що треба зробити, бо страшно.
І в той час йду поїм. Бо поїсти ж треба, щоб сили були, вірно? А вже потім буду робити, те що страшно. «Хоча взагалі то ні разу не страшно».
Страх може бути рушійним фактором в компульсивному переїданні.
Коли людині страшно, що вона не зможе зупинитися їсти, дивитися порно, купувати непотрібні речі наприклад.
Страшно, «що не вступлю в університет», «що вони не будуть дружити зі мною», що «ніколи й не з’їду від батьків».
Думки можуть бути різні, але корінь все ж один.
І тому людина їсть. Знову ж таки, щоб не проживати той «мерзенний, слизький, сковуючий страх», від якого піджимається дупця, сковує руки, «завмирає серце», а холодний піт проступає на шкірі.
Висновок один - треба отримати хоч якусь радість з харчових джерел серотоніну та дофаміну. Їжа ж під рукою, і вона не страшна.
Хоч трішки, а далі, а далі ефект дофаміну дозозалежний.
Тому порції стають більшими чи солодшими. Потім включається вже фізіологічна залежність від солодкого. І клубок розплутувати прийдеться довго.
Але знову ж таки, можливо. Навіть якщо дуже страшно.
Заборона на задоволення
Їжа, як спосіб проживання насолоди
SEXY - задоволення, млість, ніжність.
Солодко потягнутися на ліжку у вихідні, кайф.
З’їсти те, що хочеться, а не те, що дієтолог написала, кайф. Працювати тим, ким хочеться, а не ходити на престижнішу роботу і мучитися, бо треба гроші, кайф.
Жити в селі, бо любиш дивитися на овочі і поля, а не грати роль успішної бізнеследі, кайф.
Валанцатися по світу замість того, щоб закривати кредит на квартиру, бо вже за 30-ть, кайф. Вдягнути сукенку з розпіркою аж до ср🍑аки, бо ноги, як в молодої лані, кайф.
«Але бляха, що скажуть люди.
Харасмент, провокація.
Бляха, так не прийнято.
Батьки не зрозуміють, вони так тяжко працювали, а я собі дозволяю.
Бляха, ну вже вчився в універі 5 років, яке село, які скелі.
Бляха, треба йти прибирати, в спортзал, а не оце книжки про мистецтво в ліжку читати.
Бляха, сьогодні по плану курка з рисом, а не салат з оладками чи нічого, бо не хочеться їсти. Ніт.»
Тобто тут заборона працює в інший бік.
Характерна для трудяжок.
Чи внутрішньо розкутих творчих, чи сексуальних людей, які соромляться навіть самі своїх думок чи фантазій.
Про секс під зірками, чи роботу вільним художником.
Ні хвилини спокою, бо знову ж таки, ми народилися в муках, в муках і помремо.
«У тій хатині, у раю,
Я бачив пекло... Там неволя,
Робота тяжкая, ніколи
І помолитись не дають.»
А ловити задоволення від їжі можна? Можна! І від вареників?
І від вареників.
І від ковбаси?
І від ковбаси.
Насправді задоволення так само ловиться і від салату, і від гречки.
Але поки «замилені» смакові рецептори варениками та мозок шукає «гострих» відчуттів, то кайфу від салату нема. Кайф буде від чогось забороненого. Хоч тут можна.
На тому етапі, на рівні роботи з їжею, можуть помогти пошуки нових смаків, рецептів, красивої подачі їжі та спецій.
Бо кайф же.
І це знову ж таки, вже дуже добре.
Легальний спосіб отримувати яскраві смаки та задоволення.
З любов"ю,
Ваша Марта Чорна!
Comments